Всесвітній тиждень обізнаності про стійкість до протимікробних препаратів (тиждень антибіотикорезистентності) щорічно проводиться з 18 до 24 листопада за ініціативи ВООЗ, щоб привернути увагу суспільства та медиків до проблеми стійкості мікроорганізмів до ліків. Через безконтрольне самолікування, прийом антибіотиків при вірусних інфекціях та переривання призначеного курсу збудники хвороб швидко адаптуються, і звичні інфекції стають невиліковними. За прогнозами ВООЗ, до 2050 року стійкість до протимікробних препаратів може забирати до 10 мільйонів життів щороку.
Для майбутніх лікарів ця ініціатива має критичне значення, адже саме їхньому поколінню доведеться працювати в умовах стрімкого вичерпання арсеналу дієвих ліків. Усвідомлення цієї загрози ще на етапі навчання формує у студентів-медиків культуру раціональної антибіотикотерапії — уміння призначати препарати суворо за показаннями, спираючись на результати лабораторних досліджень, та дотримуватися принципів інфекційного контролю. Крім того, майбутні лікарі стають головними просвітниками для пацієнтів, навчаючи їх відповідального ставлення до лікування та пояснюючи, чому антибіотики не діють на віруси.
Саме з усвідомленням цього 18-19 листопада 2026 року на кафедрі мікробіології, вірусології та імунології в рамках Всесвітнього тижня обізнаності про стійкість до протимікробних препаратів проведено науковий слем (Science Slam). У науковому заході взяли участь 112 студентів 3 курсу спеціальності «Медицина» та всі викладачі кафедри мікробіології, вірусології та імунології.
На початку наукового слему завідувач кафедри, професор Святослав Дейнека зазначив важливість проблеми антибіотикорезистентності як для медицини в цілому, так і для практичної діяльності лікарів різних спеціальностей, а також навів масштабні рівні прямої та асоційованої смертності, пов’язаної зі стійкістю до антибіотиків.
Після цього головний організатор наукового слему – доцент закладу вищої освіти Олена Бліндер ознайомила присутніх з важливим значенням Всесвітнього тижня обізнаності про стійкість до протимікробних препаратів (тижнем антибіотикорезистентності), його гаслом 2026 року – «Єдине здоров'я, спільні дії: запобігаймо АМР вже сьогодні» та дала характеристику ESKAPE-патогенів, як групи клінічно критичних, часто мультирезистентних бактерій, які викликають важкі, небезпечні для життя внутрішньолікарняні (нозокоміальні) інфекції.
Основною частиною наукового слему стали 20 цікавих студентських доповідей. Свої змістовні доповіді представили:
Маргарита Безкоровайна та Марія Благодир (1 група)
Кіріл Бондар та Вікторія Онупко (2 група)
Еммануїл Іонашку та Олександра Уманець (3 група)
Володимир Божик та Ірина Пушкар (4 група)
Ангеліна Рудик та Анастасія Ганзій (5 група)
Анна Семків та Надія Обревко (6 група)
Анастасія Чухліб та Владислав Чернега (7 група)
Іван Лазаренко та Даніелла Шутко (8 група)
Тетяна Семака та Ольга Туржанська (9 група)
Софія Новікова—Арпіно та Марія Тараненко (10 група).
Студентські доповіді мали широку тематику, яка стосувалася формування стійкості до протимікробних препаратів, її медичного значення, шляхів подолання, а також детальної характеристики пріоритетних збудників інфекцій — ESKAPE-патогенів:
1. Глобальна криза антибіотикорезистентності як одна з найкритичніших небезпек для сучасної медицини.
2. ESKAPE-патогени: E — Enterococcus faecium.
3. ESKAPE-патогени: S — Staphylococcus aureus (MRSA).
4. ESKAPE-патогени: K — Klebsiella pneumoniae.
5. ESKAPE-патогени: A — Acinetobacter baumannii.
6. ESKAPE-патогени: P — Pseudomonas aeruginosa.
7. ESKAPE-патогени: E — види Enterobacter та Escherichia coli.
8. Альтернативні неантибіотичні стратегії лікування.
По завершенню доповідей за правилами наукового слему присутні слухачі оцінювали їх оплесками.
Організатори наукового заходу сподіваються на заохочення майбутніх лікарів до глибшого вивчення глобальної проблеми антибіотикорезистентності та формування в них культури раціональної антибіотикотерапії та проведення просвітницької роботи серед пацієнтів.